Абрамович Семен Дмитрович, доктор філологічних наук, професор, академік АН ВО України, визначний фахівець у галузі філології, богослов’я, культурології, українознавства, риторики.
Навчався в Житомирському державному педагогічному інституті імені Івана Франка та в аспірантурі Львівського державного університету імені Івана Франка. По отриманні диплома викладав літературу в Коростишівському педучилищі імені Івана Франка (Житомирська обл.), а з 1973 р. працював старшим викладачем, згодом доцентом у Кам’янець-Подільському педагогічному інституті. З 1988 р. – доцент, згодом професор та завідувач кафедри російської філології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, в. о. завідувача кафедри суспільних дисциплін Буковинської медичної академії (за сумісництвом), у 1989 р. – завідувач кафедри гуманітарних наук Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. З 1998 р. проф. С. Д. Абрамович – завідувач кафедри слов’янської філології, згодом – слов’янської філології та загального мовознавства Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Доробок С. Д. Абрамовича нараховує близько 250 наукових та науково-методичних праць, серед яких – 13 одноосібних монографій та участь у 5-ти колективних монографіях, 320 наукових статей, тез і рецензій, 5 підручників, 35 навчальних і методичних посібників.
Атаманчук Петро Сергійович, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри методики викладання фізики і дисциплін технологічної освітньої галузі, академік АН ВО України, «Відмінник освіти України», Заслужений працівник освіти України, віце-президент Академічного товариства Міхала Балудянського (Словаччина).
Народився 1939 р. в селі Каскада, 4-та сотня, Новоушицького району Хмельницької області.1956 року став студентом, а 1961-го р. завершив навчання в Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституті, здобувши спеціальність учителя фізики та основ виробництва. 1961 року, як дипломований фахівець, розпочав працювати учителем фізики в Калюсецькій середній школі Новоушицького району. З 20 вересня 1962 р. – викладач математики і фізики Новоушицького технікуму механізації сільського господарства. У цей же період за погодженням з учбово-методичним кабінетом МСГ та республіканським науково-методичним кабінетом з ССО УРСР під його керівництвом проводився педагогічний експеримент щодо впровадження програмованого навчання і контролю більш як у 20-ти технікумах. Його результати разом з осмисленням педагогічного досвіду Петра Сергійовича спричинили зародження ідеї впровадження в навчанні фізики об’єктивного контролю на основі еталонних вимірників якості знань. Ця ідея знайшла розвиток у серії публікацій та методичних посібників, а згодом у кандидатській дисертації, яка була написана в рамках трьохмісячної творчої відпустки і захищена 1982 року в Київському університеті імені Т.Г. Шевченка. З 1982 р. розпочав науково-педагогічну діяльність у Кам’янець-Подільському державному педінституті, а з травня 1983 р. очолив кафедру методики викладання фізики і ТЗН, керівництво якою здійснює до цього часу. У 2000 р. захистив докторську дисертацію на засіданні спеціалізованої ради Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. За роки науково-педагогічної діяльності опублікував понад 550 наукових праць, серед яких 7 монографій, 2 підручники для ВНЗ та понад 70 навчально-методичних посібників, виданих з грифами Міністерств сільського господарства, середньої спеціальної освіти та освіти і науки УРСР та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Здійснив наукове редагування 17-ти випусків збірника наукових праць Кам’янець-Подільського державного університету (серія педагогічна), внесеного до переліку видань ВАК України, в яких можуть публікуватись результати досліджень на здобуття ступенів кандидата і доктора наук. З 1997 р. на громадських засадах здійснює наукове керівництво науково-дослідною лабораторією «Управління процесом навчально-пізнавальної діяльності» та науковою школою.
Баженов Лев Васильович, доктор історичних наук, професор, професор кафедри всесвітньої історії.
Народився 1946 року в м. Старокостянтинові. У 1964-1968 рр. навчався на історичному факультеті Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту, в якому 1965 року здійснив першу публікацію і визначив свої наукові інтереси на перспективу. З 1969 р. почав працюватив Кам’янець-Подільському педінституті асистентом, з 1972 р. – старшим викладачем, з 1977 р. – доцентом, з 1997 р. – професором кафедри всесвітньої історії, у 1975-1993 рр. був деканом історичного факультету. 1974 р. захистив кандидатську дисертацію в Київському державному університеті імені Тараса Шевченка. У 1993-1995 рр. був докторантом відділу регіональних проблем історії України Інституту історії України НАН України. У вересні 1996 р. в цьому ж інституті захистив докторську дисертацію. З 1981 по 1997 рр. на громадських засадах очолював Кам’янець-Подільський обласний відділ Українського географічного товариства, оргкомітети з проведення всеукраїнських географічних наукових конференцій. Лев Баженов є членом спеціалізованої вченої ради в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (з 2000 р.), був головою спеціалізованої вченої ради, а сьогодні є її членом у Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка (з 2009 р.) із захисту докторських і кандидатських дисертацій з історії України, членом ученої ради Кам’янець-Подільського національного університету. 2010 р. професора Лева Баженова нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України «За вагомий особистий внесок у збереження історичної пам’яті та духовності української нації», а в листопаді 2016 р. удостоєно вищої нагороди Національної спілки краєзнавців України – звання «Почесний краєзнавець України», у 2017 р. його було відзначено Подякою Міністерства освіти і науки України «За багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у виховання творчої молоді та відродження духовності й історичної пам’яті українського народу».
Баженова Стефанія Едуардівна, доктор історичних наук, професор, професор кафедри управління персоналом і туризму.
Народилася у 1947 р. в м. Городок Хмельницької області. 1965 р. вступила на відділення історії історико-філологічного факультету Кам’янець-Подільського державного педінституту. Завершивши навчання, у 1969 р. почала працювати в Кам’янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику науковим співробітником, від 1975 року – завідувачем відділу, у 1984 – 1996 роках – директором. Керувала роботою археологічної експедиції з вивчення Глибівського давньоруського городища ІХ-ХІ ст., що в Новоушицькому районі (1972-1983), досліджувала історико-архітектурні пам’ятки Старого міста Кам’янця-Подільського, зокрема Іоанно-Предтечинської церкви (1980-1985). Кандидатську дисерацію захистила у 2001 р. З 1997 по травень 2012 рр. Стефанія Едуардівна працювала в Центрі дослідження історії Поділля в складі Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту історії України НАН України та Хмельницького інституту післядипломної педагогічної освіти науковим співробітником, з 2003 року – старшим науковим співробітником, з 2010 – провідним науковим співробітником, очолювала сектор історії культури Поділля. У 2010 р. Стефанія Баженова успішно захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук. З травня 2012 р. Стефанія Едуардівна працює на посаді професора кафедри управління персоналом та туризму Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Перелік її наукових праць містить понад 150 назв, у тому числі – шість монографій, присвячених історії та культурі Правобережної України. Частина з них опублікована за кордоном.
Бахмат Наталія Валеріївна доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри теорії та методик початкової освіти, заступник декана педагогічного факультету з наукової роботи та інформатизації освітнього процесу.
Народилася 1974 року в м. Хмельницький. У 1991 році закінчила Хмельницьку середню школу № 26. У 1992 р. вступила до Кам’янець-Подільського педагогічного інституту на педагогічний факультет, який закінчила в 1997 році. У 1999 році закінчила економічний факультет Кам’янець-Подільської державної аграрно-технічної академії, в 2012 році – факультет корекційної та соціальної педагогіки та психології Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, а у 2018 році – педагогічний факультет Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. У 2003 р. призначена на посаду асистента кафедри педагогіки і методики початкового навчання Кам’янець-Подільського державного університету. В жовтні 2011 р. на спеціалізованій вченій раді Інституту вищої освіти НАПН України захистила кандидатську дисертацію. У 2014 році рішенням Вищої атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України присвоєно вчене звання доцента кафедри педагогіки та методик дошкільної і початкової освіти. 2017 р. на спеціалізованій вченій раді Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова захистила докторську дисертацію. З грудня 2017 р. – професор кафедри теорії та методик початкової освіти. З 2014 року є головою науково-методичної ради педагогічного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. У науковому доробку Наталії Бахмат понад 120 наукових праць, серед яких 4 монографії та 14 навчальних та методичних посібників, є науковим редактором 4-х щорічних збірників наукових праць викладачів, молодих вчених та студентів і магістрантів університету, членом редколегій збірників наукових праць, які входять до переліку фахових видань, затверджених МОН України.
Волковинський Олександр Сергійович, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри журналістики.
Народився 1960 р. у смт Грицеві Шепетівського району. У 1977 р. вступив до Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту на філологічний факультет. У 1985 році обраний на посаду асистента кафедри зарубіжної літератури Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту. У 1993 році під керівництвом проф. Волкова А. Р. захистив кандидатську дисертацію “Еволюція поетики прози В. Катаєва” у спеціалізованій вченій раді Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН України. Вчене звання доцента здобув у 2000 році. Після захисту дисертації працював на посадах старшого викладача, доцента кафедри зарубіжної літератури та мовознавства. З 1998 року по 2005 рік працював на посаді завідувача кафедри зарубіжної літератури та мовознавства. З листопада 2005 року навчався в докторантурі Кам’янець-Подільського національного університету за спеціальністю “Порівняльне літературознавство”. Олександр Сергійович працює в Кам`янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка з 1985 р. На сьогодні здійснив понад 100 публікацій, серед яких варто виділити монографію “Поетика епітета”, статті, опубліковані в часописі “Слово і час” і в закордонних виданнях (Болгарія, Польща, Росія, Франція), праці методичного характеру (одна з них вийшла друком з грифом Міністерства освіти і науки України). У 2012 р. успішно захистив докторську дисертацію. За ініціативи Сергія Волковинського постійно діючими стали: міжнародний теоретико-методологічний семінар “Об’єкт і суб’єкт в гуманітарних науках”; міжнародний проект для студентів, магістрантів, аспірантів “Школа відкритого розуму”.
Наукові праці О.С. Волковинського
Вонсович Сергій Геннадійович, доктор політичних наук, доцент, завідувач кафедри політології та соціології.
Народився 1980 р. у смт. Сатанові Хмельницької обл. З 1997 року став студентом історичного факультету Кам’янець-Подільського державного університету зі спеціальності. В 2006 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка захистив кандидатську дисертацію. У 2012 р. отримав вчене звання доцента кафедри політології і соціології. У 2015 році захистив докторську дисертацію з теми: «Концептуальні засади політичної транзитології». Цього ж року обраний на посаду завідувача кафедри політології та соціології. Наукові інтереси С. Г. Вонсовича пов’язані із дослідженням проблем історії і теорії політики; політичних процесів; динаміки розвитку політичних інститутів; політичної транзитології; практичної політології.
Газін Володимир Прокопович, професор, доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії.
Народився 1936 р. у селі Нове Поріччя Городоцького району Хмельницької області. 1951 року з Похвальним листом закінчив семирічку, після чого продовжив навчання у Хотинському педучилищі. Педагогічну діяльність почав 1955 року в школах Городоцького району Хмельницької області вчителем математики та фізики. 1956 року став студентом 1 курсу історичного факультету Чернівецького державного університету. В 1971-1975 рр. навчався в аспірантурі Чернівецького університету зі спеціальності “Всесвітня історія”, а 1976 року зайняв посаду асистента кафедри загальної історії в Кам’янець-Подільському державному педінституті. 1979 року в Ужгородському університеті Володимир Газін захистив кандидатську дисертацію, а у 2001 році в Чернівецькому національному університеті імені Ю. Федьковича була – докторську дисертацію. 1987 року отримав вчене звання доцента кафедри загальної історії. У лютому 2004 р. – професора, 2009-го – почесне звання заслуженого працівника освіти. Володимир Газін є одним із провідних германістів в Україні. Автор монографії “Економіка і зовнішня політика Ваймарської республіки (1925-1933 рр.): східно-європейські аспекти», автор і співавтор 5 підручників і посібників з новітньої історії країн Європи та Америки для студентів історичних факультетів вищих навчальних закладів. Ним опубліковано понад 50 статей з німецької історії.
Галаманжук Леся Людвигівна, доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри теорії та методик дошкільної і початкової освіти.
Народилася 1968 р. в м. Кам’янець-Подільський. У 1985 р. вступила до Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту імені В. П. Затонського на педагогічний факультет, який закінчила у 1992 р. Упродовж 1992–2000 років працювала викладачем та майстром виробничого навчання у Вищому професійному училищі № 14 м. Кам’янець-Подільський. З вересня 2003 року прийнята на посаду асистента кафедри педагогіки і методики початкового навчання і образотворчого мистецтва Кам’янець-Подільського державного університету. З листопада 2003 року розпочала навчання у цільовій аспірантурі Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. У 2007 р. захистила кандидатську дисертацію. У грудні 2008 року переведена на посаду старшого викладача кафедри педагогіки та методики дошкільної і початкової освіти. У цьому статусі працювала до квітня 2011 року, після – переведена на посаду доцента цієї ж кафедри. Водночас, з вересня 2011 по листопад 2012 року прийнята на посаду доцента кафедри педагогіки та психології Львівського державного університету фізичної культури. У 2016 р. успішно захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук
Наукові праці Л.Л. Галаманджук
Єдинак Геннадій Анатолійович, доктор наук з фізичного виховання та спорту, професор.
Народився 1963 р. у м. Кам’янець-Подільський. Після перемоги у 1979 р. на чемпіонаті України серед юнаків начався у Львівському спортивному інтернаті як кандидат до юнацької збірної республіки з вільної боротьби. Після закінчення навчального закладу, успішно склавши два з чотирьох іспитів, достроково зараховується до складу студентів факультету фізичної культури Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту імені В. П. Затонського. З 1987 р. розпочинає роботу в Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституті. В 1988 р. переводиться на посаду стажиста-дослідника Науково-дослідного інституту фізіології дітей і підлітків Академії педагогічних наук СРСР (м. Москва). Після однорічного стажування у вересні 1989 р. вступає до стаціонарної аспірантури цього науково-дослідного закладу. У 1992 р. достроково завершив аспірантуру у зв’язку з успішним захистом дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук. У вересні цього року продовжується науково-педагогічна діяльність Геннадія Єдинака на кафедрі теорії і методики фізичного виховання Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту спочатку як старшого викладача, потім – доцента кафедри. У 2002 р. обирається на посаду завідувача кафедри теорії і методики фізичного виховання Кам’янець-Подільського педагогічного університету, очолює її до жовтня 2004 р., після чого терміном на два роки переводиться на посаду провідного наукового співробітника університету для завершення докторської дисертації. У 2003 р. в університеті започатковано наукову школу Геннадія Єдинака «Розвивальні й оздоровчі технології фізичного виховання та реабілітації». У жовтні 2010 р. в спеціалізованій вченій раді Національного університету фізичного виховання і спорту України (м. Київ) Г.еннадій Єдинак успішно захищає дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук з фізичного виховання та спорту. Упродовж науково-педагогічної діяльності ним опубліковано понад 130 наукових праць. Нагороджений відзнакою «За вагомий внесок у розвиток освіти і науки в Кам’янець-Подільському національному університеті», грамотами обласної і міської державних адміністрацій, Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Львівського державного університету фізичної культури.
Завальнюк Олександр Михайлович, доктор історичних наук, професор, ректор Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка упродовж 2001–2012 рр., професор кафедри історії України.
Народився 1951 р. у м. Сміла Черкаської області. У 1968–1972 рр. – студент історичного факультету Кам’янець-Подільського державного педінституту. У 1976–1979 рр. навчався в аспірантурі Київського державного педагогічного інституту ім. О. М. Горького, де під керівництвом доктора історичних наук, професора М. Д. Березовчука виконав кандидатську дисертацію «Селянський аграрний рух на Правобережній Україні (березень 1917-січень 1918 рр.)», яку успішно захистив у Київському державному університеті ім. Тараса Шевченка у жовтні 1980 р. З 1979 р. почав працювати в Кам’янець-Подільському педінституті. В добу незалежної України виконав і успішно захистив в Інституті історії України НАН України докторську дисертацію «Утворення і діяльність державних українських університетів (1917–1921 рр.)». Заснував наукову школу «Україна наприкінці ХІХ ст. – у 30-х рр. ХХ ст.». Крім викладацької, займався й адміністративною діяльністю. У 1982–1984 рр. – заступник декана, 1993–2001 рр. – декан історичного факультету, 2001–2012 рр. – ректор університету. Станом на середину 2012 р. Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка у національному рейтингу, проведеному Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, посів 14 місце серед 32 класичних університетів нашої держави, а в рейтингу «ТОП-200», складеному кафедрою ЮНЕСКО в Україні, – 97-е місце серед 200 найкращих українських вишів. У 2002–2011 рр. вчені університету опублікували 21810 наукових праць, зокрема 274 монографії, провели 277 наукових конференцій, 109 з яких мали статус міжнародних. За рівнем наукових досягнень у 2011 р. заклад посів 5 місце серед всіх класичних університетів України. К-ПНУ імені Івана Огієнка прийняли до Міжнародної та Євразійської асоціацій університетів. Олександр Завальнюк – знаний і авторитетний український історик. Упродовж десятиліть активно досліджує низку складних наукових проблем, зокрема: освітню політику, земське самоврядування і збройну боротьбу за українську державність в 1917–1921 рр., окупаційну політику нацистів у 1941–1944 рр., державну діяльність І. І. Огієнка, постаті сучасної освіти і науки, краєзнавчі питання, але найбільше – становлення національної університетської системи освіти в добу Української революції. Упродовж усього періоду науково-педагогічної діяльності опублікував 712 наукових і науково-методичних праць, 91 з яких – монографії, книги, навчальні посібники, брошури. Учасник понад 200 міжнародних, всеукраїнських і регіональних наукових конференцій, семінарів і круглих столів. Започаткував збірники статей: «Наукові праці історичного факультету Кам’янець-Подільського педагогічного інституту» (нині – «Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: історичні науки») (забезпечив вихід у світ 10 томів), «Освіта, наука і культура на Поділлі» (23 томи). Зініціював кілька інших наукових збірників – багатопрофільних «Наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка» (у 2002–2011 рр. побачили світ 34 томи) і «Вісника Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка» (у 2008–2011 рр. вийшли друком 28 томів), «Іван Огієнко і сучасна наука та освіта» (у 2003–2012 рр. – 9 випусків). Відповідальний редактор двох наукових фахових видань, член редколегій 1 наукового журналу та 6 збірників статей. У 2011 р. університет опублікував 85 наукових збірників, 12 з яких віднесені до фахових видань Мінмолодьспорту України. Крім того, у 2004–2011 р. побачили світ 66 збірників статей студентів вишу. Заслужений працівник освіти України. Почесний краєзнавець України. Дійсний член Академії наук вищої освіти України, Міжнародної кадрової академії та Академії педагогічних та соціальних наук. Лауреат всеукраїнських премій імені Дмитра Яворницького, Івана Огієнка і Героя України Михайла Сікорського, обласних премій Юхима Сіцінського, Пилипа Клименка, Іона Винокура та Миколи Дарманського. Нагороджений багатьма державними, рейтинговими та заохочувальними нагородами, зокрема орденом «За заслуги ІІІ ступеня», «Грамотою Верховної Ради України», «Почесною грамотою Верховної Ради України», орденами св. Володимира ІІІ і ІV ступенів, орденом «Кліо», зіркою «Патріот України», золотою медаллю «За заслуги в освіті», срібними медалями «Незалежність України», «За патріотизм», знаками «Відмінник освіти України», Ярослава Мудрого, Петра Могили, Івана Крип’якевича, Української федерації вчених, «Честь і шана», «Лідер України», «За заслуги перед міською громадою», «За наукові досягнення», «Свята Софія», «Інтелект нації», «За успіхи у науково-педагогічній діяльності», «За заслуги перед Хмельниччиною», «За заслуги перед міською громадою». Міністерство освіти і науки України, Міністерство культури України, Міністерство молоді та спорту України, Національний Олімпійський комітет України, Інститут історії України НАН України, Президія Національної спілки краєзнавців України, Хмельницькі обласні державна адміністрація і рада, Хмельницька і Кам’янець-Подільська міські ради, Кам’янець-Подільська і Дунаєвецька районні державні адміністрації, різні міжнародні і українські громадські організації, зарубіжні партнери десятки разів нагороджували вченого своїми подяками, почесними грамотами і відзнаками.
Кеба Олександр Володимирович, доктор філологічних наук, професор, проректор з наукової роботи (2006–2013 рр.), завідувач кафедри германських мов і зарубіжної літератури.
Народився 1959 року в м. Старокостянтинові. 1976 р. вступив на філологічний факультет Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту ім. В. П. Затонського. Восени 1981 року вступив до аспірантури Харківського державного педагогічного інституту ім. Г. С. Сковороди. Після завершення навчання в аспірантурі 1987 р. повернувся до рідного навчального закладу, де розпочав викладацьку діяльність на посаді асистента кафедри російської та зарубіжної літератури.1988 року на засіданні спеціалізованої вченої ради в Одеському державному університеті ім. І. Мєчнікова захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. У листопаді 1988 року був призначений на посаду завідувача кафедри російської і зарубіжної літератури Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту. У 1998-2001 рр. навчався в докторантурі Харківського державного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. 2003 р. на засіданні спеціалізованої ради в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України захистив докторську дисертацію за двома спеціальностями: “російська література” і “порівняльне літературознавство” на тему: “Творчість А .П. Платонова в контексті світової літератури ХХ ст.”. У 2005 році рішенням колегії Міністерства освіти і науки України О. В. Кебі було присвоєно вчене звання професора по кафедрі зарубіжної літератури та мовознавства. У 2006-2013 рр. Олександр Кеба обіймав посаду проректора з наукової роботи. У 2007 р. його обрано академіком Академії наук вищої освіти України. Основні наукові інтереси професора Олександра Кеби пов’язані з такими галузями філології, як порівняльне літературознавство, історія світової літератури ХХ ст. Олександр Володимирович є автором більше 300 наукових праць.
Комарніцький Олександр Борисович, доктор історичних наук.
Народився 1974 р. у с. Пижівка Новоушицького району Хмельницької області. У 1993 р. вступив на історичний факультет Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту. Після закінчення у 1998 р. історичного факультету з відзнакою і отримання фаху вчителя історії та правознавства, служив у Збройних Силах України. У 2001 р. вступив до аспірантури Кам’яянець-Подільського державного педагогічного університету. Того ж року Олександра Комарніцького призначили директором Кам’янець-Подільського міського державного архіву. З 2002 р. посів посаду помічника ректора педуніверситету, а також зайняв посаду викладача кафедри історії України. У 2006 р. його обрали старшим викладачем, а в квітні 2007 р. – доцентом кафедри історії України Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. У 2008 р. рішення атестаційної колегії МОН України О.Б.Комарніцькому присвоїли вчене звання доцента кафедри історії України. Наукові інтереси пов’язані насамперед з тематикою Української революції 1917-1920 рр., зокрема містечок Правобережної України. У 2006 р. розпочав роботу над темою докторської дисертації «Студентство радянської України в умовах формування тоталітарної системи (20-30-ті рр. ХХ ст.)», яку успішно захистив. Загалом, науковий доробок О.Б.Комарніцького становить понад 370 опублікованих наукових праць, серед яких 5 монографій, 38 книг, брошур, покажчиків, 5 навчальних посібників.
Наукові праці О.Б. Комарніцького
Конет Іван Михайлович, доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, дійсний член АНВШ України, проректор з наукової роботи.
Народився 1951 р. в с. Лисівці Заліщицького району Тернопільської області. 1968 р. вступив на математичний факультет Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича. У 1976 р. призначений на посаду асистента кафедри математики Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту імені В.П. Затонського. У вересні 1979 р. вступив до аспірантури при Київському державному педагогічному інституті ім. О.М. Горького. Захистив кандидатську дисертацію 1983 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради в Інституті математики АН УРСР. 2008 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора фізико-математичних наук. У 2011 р. вченою радою Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка обраний на посаду завідувача кафедри алгебри і математичного аналізу. 2013 року наказом ректора Сергія Копилова доктор фізико-математичних наук, професор Іван Конет призначений на посаду проректора з наукової роботи. З травня 2008 року Іван Конет – позаштатний співробітник математичного журналу “Mathematical Rewiews”, який видається в США (штат Вірджинія), реферує статті математиків різних країн світу, опубліковані в рейтингових математичних виданнях. За успіхи і творчі досягнення в навчальній, методичній, виховній та науковій роботі нагороджений знаками Міністерства освіти і науки України “Відмінник освіти України” (1998 р.), “За наукові досягнення” (2009 р.), Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (2001 р.), Грамотою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (2010 р.) та ін. Указом Президента України № 567/2015 від 04 жовтня 2015 р. Конету Івану Михайловичу за значний особистий внесок у розвиток національної освіти, підготовку кваліфікованих фахівців, багаторічну плідну педагогічну діяльність та високий професіоналізм присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
Копилов Сергій Анатолійович, доктор історичних наук, професор, ректор Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, відмінник освіти України, кавалер відзнак МОН України «Петро Могила» і міського голови Кам’янець-Подільського «За заслуги перед міською громадою», лауреат обласної наукової премії імені Пилипа Клименка.
Народився 1963 р. в м. Слов’янськ Донецької області. У 1980 р. вступив до історичного факультету Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Після закінчення університету з відзнакою Сергій Копилов за призначенням поїхав на роботу до Луцького державного педінституту імені Лесі Українки. Через кілька місяців з посади асистента кафедри всесвітньої історії перевівся на посаду стажиста-дослідника Інституту історії АН УРСР, для роботи над кандидатською дисертацією.У грудні 1988 р. успішно захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. З жовтня 1988 року розпочалася його викладацька діяльність у Кам’янець-Подільському педінституті. Проблемою подальших наукових досліджень Сергій Копилов обрав історію української історичної славістики XVIII – початку ХХ ст. 1997 р. С. А. Копилова нагороджено відзнакою Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України».У березні 2000 р. обраний на посаду професора кафедри всесвітньої історії, а у 2002 р. – деканом історичного факультету. У 2005 р. було опубліковано монографічне дослідження «Проблеми історії слов’янських народів в історичній думці України (остання третина XVII – початок ХХ ст.)», наступного року завершив написання дисертації «Українська історична славістика нового часу: витоки, становлення і етапи розвитку», яку успішно захистив в Інституті історії НАН України у 2006 р. Наприкінці 2006 р. Міністерство освіти і науки України присвоїло С. А. Копилову вчене звання професора кафедри всесвітньої історії. У творчому доробку автора – понад 150 публікацій. З серпня 2012 року міністр освіти призначив Сергія Анатолійовича на посаду виконувача обов’язків ректора. У січні 2013 р. конференція трудового колективу проголосувала за обрання Сергія Анатолійовича на посаду ректора. 30 січня Міністерство затвердило його на посаді ректора Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Наразі Сергій Копилов неухильно виконує свої нелегкі керівні обов’язки, спрямовує колектив в русло державного реформування галузі, що сприяє новій якості української вищої освіти, на історичному факультеті забезпечує на високому науково-теоретичному рівні викладання низки навчальних дисциплін, виробляє плани своєї науково-дослідної роботи на наступні роки, а нові опубліковані праці, багатогранна науково-редакторська робота, участь у наукових конференціях різного рівня поповнюють його доробок.
Кучинська Ірина Олексіївна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки дошкільної, початкової, середньої і вищої освіти та управління навчальним закладом.
Народилася 1964 р. в м. Кам’янець-Подільський. По закінченні школи, 1981 р., вступила до Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки на педагогічний факультет. 1986 р., після його закінчення отримала кваліфікацію вчителя початкових класів середньої школи. З 1986 р. працювала вчителем початкових класів у середній школі м. Могильов, Республіка Білорусь. У 1995 р. закінчила факультет перепідготовки спеціалістів з вищою педагогічною освітою при Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституті за спеціальністю “Практична психологія” й отримала кваліфікацію практичного психолога в галузі освіти. 1995 р. прийнята на роботу асистентом кафедри психології Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту. З 1996 по 2000 рр. навчалася в аспірантурі Інституту педагогіки АПН України. У 2000 р. захистила кандидатську дисертацію на тему “Виховання духовних цінностей дітей і молоді у творчій спадщині Івана Огієнка”. У 2004 – 2007 рр. – докторант Інституту педагогіки АПН України. 2008 року нагороджена медаллю “За вагомий внесок у розвиток освіти та науки”. 2012 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук. У 2014 р. присвоєно вчене звання професора кафедри загальної педагогіки, педагогіки вищої школи та управління навчальним закладом. Член редколегії збірників наукових праць, член науково-методичної ради університету. Коло наукових інтересів: становлення і розвиток ідеї громадянського виховання в Україні; мотиви розвитку виховання громадянськості в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХІ століття); становлення громадянського виховання як чинника формування української державності в спадщині вітчизняних педагогів; виховання громадянина: традиції та сучасні потреби; значення громадянського виховання у становленні особистості; психолого-педагогічні особливості громадянського та національно-патріотичного виховання дітей та молоді у сучасних умовах та інше. Ірина Олексіївна є автором понад 100 опублікованих праць.
Лабунець Віктор Миколайович, доктор педагогічних наук, професор, декан педагогічного факультету.
Народився 1955 р. у с. Іваниничі Дубнівського району Рівненської обл. у сім’ї колгоспників. З 1971 р. навчався у Дубенському культурно-освітньому училищі. У 1979 р. Віктор Лабунець вступив у Рівненський державний інститут культури на відділення народних інструментів. Навчання в інституті В. Лабунець поєднував з концертно-творчою та педагогічною діяльністю. Упродовж кількох років він працював солістом-інструменталістом у Рівненській державній філармонії в ансамблі народних інструментів «Джерела» та в ансамблі пісні і танцю «Текстильник». Одночасно він займався педагогічною роботою – викладав гітару та народні інструменти у Рівненській дитячій музичній школі № 1. Після закінчення інституту у 1983 р. Віктора Лабунця направили на роботу в Кам’янець-Подільське культурно-освітнє училище. З 1988 р. працює викладачем кафедри музики Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту. Успішно склавши вступні іспити в аспірантуру при Українському національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова, у 1990 році стає аспірантом кафедри педагогіки, а в 1993 р. успішно захищає кандидатську дисертацію. Після завершення навчання в аспірантурі Віктор Лабунець повернувся на роботу до Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту. Педагогічну роботу Віктор Миколайович поєднував з творчо-виконавською. У лютому 2004 року Віктор Миколайович очолив новостворену кафедру теорії, історії музики і гри на музичних інструментах. Віктор Лабунець особисто здійснив більше 60 наукових публікацій, серед яких навчально-методичні посібники з грифом МОН. З березня 2008 року професор В. Лабунець очолює науково-дослідну лабораторію «Історія, теорія і практика музичної інструментально-виконавської освіти». З 2014 р. Віктор Миколайович Лабунець працює деканом педагогічного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. За науково-педагогічні та творчі досягнення В. М. Лабунець нагороджений Почесними грамотами обласної, міської та районної адміністрацій.
Любинський Олександр Іванович, доктор сільськогосподарських наук, професор, відмінник аграрної освіти і науки, академік Міжнародної академії аграрної освіти.
Народився 1968 р. в с. Шрубків Летичівського району Хмельницької обл. 1985 р. вступив до Кам’янець-Подільського державного сільськогосподарського інституту, який закінчив 1992 року з відзнакою за спеціальністю “ Зоотехнія”. З 1992 р. Олександр Любинський працював у Подільському державному аграрно-технічному університеті на біотехнологічному факультеті на посадах молодшого наукового співробітника, аспіранта, асистента, доцента, завідувача кафедрою. Кандидатську дисертацію у 1996 р. наспеціалізованій раді при Національному аграрному університеті. Докторську дисертацію захистив у червні 2009 р. на спеціалізованій раді при Інституті розведення і генетики тварин НААН за спеціальністю. Вчене звання доцента кафедри розведення та генетики сільськогосподарських тварин присвоєно 2001 р., а професора кафедри селекційно-генетичних технологій тваринництва – 2011 р. Впродовж двадцяти років займався дослідженнями, пов’язаними з особливостями формування і консолідації прикарпатського внутішньопородного типу та буковинського заводського типу української червоно-рябої молочної породи. Автор селекційних досягнень: «Заводський тип української червоно-рябої молочної породи «Буковинський» та «Заводська лінія української червоно-рябої молочної породи Рігела 352882» (Наказ Міністерства аграрної політики України та УААН № 902/133 від 13 грудня 2007 року). У 2011 р. обраний Академіком Міжнародної академії аграрної освіти, а у 2013 – членом Міжнародної асоціації екологів університетів. Результати наукової діяльності висвітлені в понад 250 публікаціях, у тому числі у 7 монографіях, 8 навчальних посібниках. Сучасні пріоритети наукової діяльності професора Олександра Любинського пов’язані з проблемами екологічної генетики, розробкою ефективних методів збереження біорізноманіття України.
Наукові роботи О.І. Любинського
Людмила Григорівна Любінська, доктор біологічних наук.
Народилася 1959 р. у с. Боришківці Кам’янець-Подільського району. Після закінчення школи у 1976 р. Людмила Любінська вступила на спеціальність «Біологія» з додатковою спеціальністю «Основи сільського господарства» до Уманського державного педагогічного інституту ім. П. Г. Тичини. З 1981 р. працювала у Кам’янець-Подільському державному ботанічному саду на посаді завідувача відділом флори. Робота в Ботанічному саду була перервана з 1984 по 1987 рр. навчанням в аспірантурі Інституту ботаніки HAH ім. М. Г. Холодного HAH України. У 1990 р. Людмила Любінська захистила дисертацію в Інституті ботаніки HAH ім. М. Г. Холодного України і отримала науковий ступінь канди дата біологічних наук. У 1991 р. пройшла за конкурсом на посаду доцента кафедри екології та безпеки життєдіяльності Кам’янець-Подільського державного сільськогосподарського інституту. А в 1995 р. перейшла на посаду спеціаліста-інспектора з охорони природи Дністровської регіональної інспекції Міністерства охорони природи та ядерної безпеки. За період 1984-1994 рр. Людмила Любінська разом з іншими науковцями ініцювала та науково обґрунтувала створення понад 30 територій природоохоронних об’єктів Хмельниччини розробляла кадастр флори і фауни Хмельницької області, а також стала одним із засновників Національного природного парку «Подільські Товтри». Упродовж 1996-2002 рр. Людмила Григорівна займала посаду заступника директора з наукової роботи НПП «Подільські Товтри». У 1998 р. Людмила Григорівна відродила та очолила недержавну громадську організацію «Товариство Подільських природодослідників та природолюбів». У 2002 р. Людмила Любінська отримала диплом доцента кафедри екології та загальної біології. У 2002 р. перейшла працювати у Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет. З 2014 р. – завідувач кафедри біології та методики її викладання. З 2007 по 2010 р. Людмила Любінська перебувала в докторантурі на біологічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, повернулася до університету, а в 2013 р. успішно захистила докторську дисертацію. Керівник наукової школи «Теоретико-практичні аспекти дослідження рослинного покриву Поділля та його антропічної трансформації», науково-дослідної лабораторії анатомії, морфології та фізіології живих організмів. Підготувала двох кандидатів наук, керує написанням п’яти кандидатських дисертацій. Результати наукової діяльності висвітлені в понад 270 публікаціях, у тому числі у 8 монографіях, 2 навчальних посібники рекомендованих МОН України.
Мазур Наталія Анатоліївна, доктор економічних наук.
Народилася 1976 р. в м. Кам’янець-Подільський. В 1993 р. вступила до Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту на економічний факультет. У 1998 р. закінчила з дипломом із відзнакою Подільську державну аграрно-технічну академію за спеціальністю «Аграрний менеджмент». Кандидат економічних наук з 2003 р. Вчене звання доцента кафедри бухгалтерського обліку присвоєне 2005 р. Доктор економічних наук з 2012 р. Вчене звання професора кафедри обліку і аудиту присвоєне 2015 р. З 2017 року працює на кафедрі економіки підприємства Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Основні дослідження наукового спрямування здійснює в рамках теми «Формування системи і механізмів забезпечення конкурентоспроможного розвитку підприємств економіки України». Член редакційних колегій 3 наукових видань. Має 117 публікацій, з них 85 наукового і 37 навчально-методичного характеру.
Марчук Людмила Миколаївна, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови.
Народилася у м. Дунаївці на Хмельниччині. Навчалася в Дунаєвецькій середній школі №2, яку закінчила у 1977 р. Трудову діяльність розпочала в Дунаєвецькій середній школі №2, викладала українську мову та літературу, працювала організатором позакласної діяльності. З 1988 р. працює в Кам’янець-Подільському університеті імені Івана Огієнка. З 1990 по 1993 рік навчалася в аспірантурі Харківського педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Кандидатську дисертацію захистила у 1994 році на спеціалізованій вченій раді Харківського державного університету ім. В.М. Каразіна. З 1994 р. обіймала посади асистента, старшого викладача, з 1998 р. – доцента кафедри української мови. 2001 року Людмилі Марчук присвоєно вчене звання доцента кафедри української мови. У 2004 – 2007 рр. навчалася в докторантурі Інституту української мови. Докторську дисертацію захистила у 2008 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Інституту української мови НАН України (спеціальність 10.02.01 «Українська мова»). У січні 2008 р. обрана на посаду професора та завідувача кафедри української мови Кам’янець-Подільського національного університету. У вересні 2010 р. Людмила Марчук присвоєно вчене звання професора кафедри української мови.
Мендерецький Вадим Владиславович, доктор педагогічних наук, професор кафедри методики викладання фізики та дисциплін технологічної освітньої галузі Кам’янець-Подільського національного університеті імені Івана Огієнка.
Народився в с. Довжок Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. З 1969 до 1979 рр. навчався в Кам’янець-Подільській школі № 15. В період з 1979 до 1984 рр. навчався в Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституті на фізико-математичному факультеті, одержав кваліфікацію вчителя математика і фізика. В 1986 р. вступив до аспірантури з методики фізики при Науково-дослідному інституті педагогіки України. Захистив кандидатську дисертацію 1992 р. У 2007 р. захистив докторську дисертацію. За успіхи в трудовій діяльності в 1990 р. нагороджений Грамотою Міністерства освіти і науки України. 2008 р. нагороджений грамотою Хмельницької обласної ради. Нагороджений знаком «Відмінник освіти України». У науковому доробку має понад 300 публікацій.
Наукові праці В.В. Мендерецького
Миронова Світлана Петрівна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри корекційної педагогіки та інклюзивної освіти.
Народилася 1963 року в місті Пологи Запорізької області. У 1981-1983 рр. навчалась у Запорізькому педагогічному училищі. У 1983-1988 рр. навчалася на дефектологічному факультеті Київського державного педагогічного інституту ім. М. Горького. З 1991 по 1994 рр. навчалася в аспірантурі Київського державного педагогічного інституту, водночас працюючи за сумісництвом у Кам’янець-Подільському педагогічному інституті. 1994 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук і була призначена старшим викладачем кафедри олігофренопедагогіки. 2007 р. захистила докторську дисертацію на тему «Теоретико-методичні основи підготовки майбутніх учителів до корекційної роботи в освітніх закладах для дітей з вадами інтелекту». У 2008 р. Світлані Мироновій було присуджено науковий ступінь доктора педагогічних наук. Опубліковала понад 140 наукових праць, з них 107 наукового і 34 навчально-методичного характеру.
Насмінчук Галина Йосипівна, кандидат філологічних наук, професор кафедри історії української літератури і компаративістики.
Народилася 1953 р. в смт Чемерівці Хмельницької області. 1971 р. вступила на філологічний факультет Чернівецького державного університету. У 1989 р. захистила кандидатську дисертацію та здобула науковий ступінь кандидата філологічних наук. У 2013 р. Галині Насмінчук було присвоєно вчене звання професора кафедри української літератури і компаративістики. З 2012 р. входить до складу спеціалізованої вченої ради з присудження кандидатських наукових ступенів з історії і теорії літератури при Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича. Нагороджена почесними грамотами МОН України та відзнакою «За вагомий внесок у розвиток освіти і науки в університеті».
Печенюк Майя Антонівна, кандидат педагогічних наук, професор кафедри музичного мистецтва.
Народилася 15 лютого 1946 р. в селі Проскурівка Ярмолинецького району Хмельницької області. Співачка (сопрано), педагог вокалу, лауреат мистецьких конкурсів і фестивалів. Закінчила Кам’янець-Подільський державний педагогічний інститут у 1973 р. Відмінник освіти України, лауреат обласної премії в галузі музичного мистецтва ім. В. Заремби, володарка відзнаки міста «Честь і шана», почесного знаку імені Софії Русової, член Національної всеукраїнської музичної спілки, член Всеукраїнської спілки краєзнавців України; удостоєна звання «Викладач року», керівник наукової школи «Проблеми естетичного виховання молоді засобами музики у школах різного типу навчання і вищих закладах світи». Має понад 100 публікацій, з них 80 наукового і 20 навчально-методичного характеру. Вагомим внеском у розвиток музичного краєзнавства є ґрунтовна праця Майї Печенюк “Музиканти Кам’янеччини”.
Семерня Оксана Миколаївна, доктор педагогічних наук, доцент кафедри екології.
Народилась у м. Кам’янець-Подільському Хмельницької області. У 1993 р. вступила в Кам’янець-Подільський педагогічний університет на фізико-математичний факультет. У 2000 р. з відзнакою закінчила Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет. У вересні 2007 р. успішно захистила кандидатську дисертацію. У грудні 2011 р. рішенням Атестаційної колегії присвоєно вчене звання доцента кафедри методики викладання фізики і дисциплін технологічної освітньої галузі. Із листопада 2015 р. по жовтень 2017 р. навчалась у докторантурі Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. У жовтні 2017 р. успішно захистила докторську дисертацію. Старший науковий співробітник державної бюджетної теми «Теорія управління процесами формування компетентнісних і світоглядних якостей майбутнього учителя фізико-технологічного профілю».
Степанков Валерій Степанович, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії.
Відомий український вчений, належить до провідних фахівців з вивчення раннього нового часу історії України, насамперед, проблематики Української революції (1648-1676 рр.), утворення політичної системи Гетьманщини та її функціонування (середина XVII – XVIII ст.), діяльності політичної еліти, внутрішньої і зовнішньої політики українського уряду в 1648-1676 рр., ролі козацтва в історичній долі України XVI – XVIII ст., формування й еволюції державної ідеї XVII – XVIII ст. тощо. У травні 1980 р. на спеціалізованій вченій раді Дніпропетровського університету захистив кандидатську дисертацію «Антифеодальна боротьба селянства і козацьких низів у роки Визвольної війни (1648-1654)». У грудні 1993 р. успішно захистив за сукупністю робіт докторську дисертацію на тему «Українська держава у середині XVII століття: проблеми становлення й боротьби за незалежність (1648 – 1657 роки)». У жовтні 1993 р. відзначений почесним званням «Заслужений працівник народної освіти України».
Теплінський Юрій Володимирович, доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений працівник народної освіти України, завідувач кафедри математики.
Народився 24 березня 1950 р. в м. Кам’янці-Подільському. У 1966 році закінчив середню школу №8, у 1970 році – фізико-математичний факультет Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту ім. В. П. Затонського з відзнакою. У 1972 – 1975 рр. навчався в аспірантурі Інституту математики АН УРСР. В Інституті математики НАН України у 1979 році Юрій Теплінський захистив кандидатську, а у 1992 році – докторську дисертації. У 1983 р. йому присвоєно вчене звання доцента, а в 1996 р. – звання професора. У 1990 р. Юрій Володимирович нагороджений знаком «Відмінник народної освіти України». За суттєвий особистий внесок у розвиток національної освіти в 1998 році Юрію Володимировичу указом президента України присвоєно почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України».
Наукові праці Ю.В. Теплінського
Урсу Наталія Олексіївна, доктор мистецтвознавства, професор, завідувач кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва.
Педагогічна діяльність Наталії Урсу почалася у Кишинівському технологічному технікумі, в якому після закінчення вищого навчального закладу і до 1981 р. вона працювала викладачем рисунку, живопису, композиції та моделювання одяг. У 1981 р. була запрошена у Кишинівський педагогічний університет ім. Іона Крянге. З 1984 по 1986 рр. навчалася в аспірантурі Московського вищого художньо-промислового училища, де успішно вчилася і захистила дисертацію. 2004 р. Наталія Олексіївна очолює новостворену кафедру образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва Кам’янець-Подільського державного університету. До сфери наукових інтересів Наталії Урсу включені проблеми відродження національної мистецької спадщини, дослідження сакрального мистецтва чину братів-проповідників в Україні, питання теорії й методики викладання образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва у вищих та середніх навчальних закладах. Автор близько 300 наукових праць.
Федорчук Володимир Анатолійович, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри інформатики.
Народився 1962 р. в с. Параївка Кам’янець-Подільського району. Після закінчення школи у 1979 р. вступив до Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту на фізико-математичний факультет. У 1987 р. вступив до аспірантури Інституту проблем моделювання в енергетиці Академії наук УРСР (м. Київ) на спеціальність «Обчислювальні машини, системи, мережі, комплекси». У червні 1993 р. Володимир Анатолійович захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук. Після закінчення аспірантури Володимир Анатолійович повернувся до Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту на посаду асистента кафедри методики викладання фізики та ТЗН. У вересні 1993 р. був обраний на посаду старшого викладача, а у березні 1996 року – на посаду доцента цієї ж кафедри. У червні 2011 р. успішно захистив докторську дисертацію. Сьогодні Володимир Анатолійович – завідувач кафедри інформатики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, професор.
Філінюк Анатолій Григорович, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України.
Народився 1953 р. в с. Шекеринці Ізяславського району Хмельницької області. Історик, фахівець з історії України кінця ХVIII – початку ХХІ ст., відомий краєзнавець, викладач історії України, історії української культури та теорії і методології історії. Кандидат історичних наук (1985 р.), доцент (1995), професор (2011), доктор історичних наук (2013), академік Академії наук вищої освіти України (2015). Закінчив історичний факультет Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту (1978), аспірантуру (1985) і докторантуру (2009) Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України (2003), нагрудними знаками “Відмінник освіти України”(1997, 2003), золотою медаллю Всеукраїнського товариства “Знання” (2009), медалями: “Ветеран праці”, “Імені Івана Крип’якевича”, почесними грамотами МОН України (1985, 1998, 2003, 2008). У 2005 р. указом Президента України йому присвоєно почесне звання Заслужений діяч науки і техніки України. У 2015 р. обраний академіком АН ВО України. Автор більше 40 монографій, книг, навчальних посібників, загалом у доробку близько 400 наукових і навчально-методичних праць.
Христич Тамара Миколаївна, доктор медичних наук, професор, завідуюча кафедри фізичної реабілітації та медико-біологічних основ фізичного виховання.
Тамара Миколаївна Христич народилася 1943 року в м. Шуро-Абад Кулябського району Таджицької РСР. Навчалася в Чернівецькому медичному училищі, а потім у Чернівецькому медичному інституті. Після закінчення навчання у Чернівецькому медичному інституті почала працювати у Чернівецькій обласній клінічній лікарні, де пропрацювала до 1974 року, паралельно виконуючи науково-дослідну дисертаційну роботу. З вересня 1974року по 2014 рік працювала у Буковинському державному медичному університеті. З 2015 року очолює кафедру фізичної реабілітації та медико-біологічних основ фізичного виховання Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Тамара Миколаївна є автором більше 500 наукових робіт, серед них 7 монографій, 17 навчально-методичних посібників (у тому числі затверджених МОН та МОЗ України). 9 методичних рекомендацій (затверджених МОЗ України), багатьох рацпропозицій та деклараційних патентів.
Ящишина Ірина Володимирівна, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки підприємства.
Народилася 1963 року в м. Ізяслав Хмельницької області. Протягом 1980-1984 рр. навчалася у Донецькому інституті радянської торгівлі (зараз Економічний університет ім. М. І. Туган-Барановського) на економічному факультеті. З жовтня 1989 р. почала працювати в Кам’янець-Подільському педагогічному інституті. В 1991 р. Ірина Володимирівна вступила в аспірантуру Центру дослідження науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. Доброва Національної академії наук України. В 1996 р. успішно захистила кандидатську дисертацію. У вересні 2003 р. обрана на посаду завідувача кафедри економічної теорії. З вересня 2006 р. почала працювати деканом новоутвореного економічного факультету. У вересні 2009 року поступила в докторантуру Центру дослідження науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. Доброва Національної академії наук України. У 2013 р. успішно захистила докторську дисертацію. З вересня 2015 року очолює кафедру економіки підприємства, працює над її вдосконаленням та розвитком. У 2009-2012 роках приймала участь у розробці Стратегії регіонального розвитку Хмельницької області на 2011-2014 рр. та Стратегічного плану підвищення конкурентоспроможності та економічного розвитку м. Кам’янця-Подільського на 2011-2015 роки.